Згадати Все. Піт і кров кіношних бійців

Оволодіти мистецтвом кунг-фу та карате, сісти на шпагат і навчитися крутити вертухи – про це мріяв кожен підліток кінця 80-х-90х. Щоб бути схожими на них – улюблених кіноакторів бойовиків, де ріками лилася кров з розбитих носів,ламалися кістки, а кількість вбитих йшла на десятки а то і сотні.

Герої цих фільмів не потребують представлення, а фільми англійською відомі як екшн, по нашому звуться просто – бойовики. Бо ж основне тут насильство, розбиті пики, стрілянина і шалені погоні. Словом те, чого в Радянському Союзі існувати не могло.

"Фільми дивилися або десь у когось, у кого є відеомагнітофон, або по салонах відео. І якщо ти там був, подивився цей фільм з якимось своїм однокласником чи ще кимось, то збиралося пів двору. І там коротесенько описувався сюжет, хто кому набив пику, хто в головних ролях. Звичайно, у дворі це цінувалося, якщо ти десь побачив щось нове, то ти – крутяк", – пригадує дитячий письменник Тарас Завітайло.

У топах дворових розповідей – бойовики з Брюсом Лі. Особливо "Шлях Дракона". Це було не просто кіно. Воно породило хвилю масового фанатичного захоплення бойовими мистецтвами.

Кунг-фу, карате та інші східні єдиноборства у Союзі були поза законом. Єдине джерело інформації про круті прийоми Брюса Лі – лише фільми. Тренером вважався будь-хто, в кого була хоч якась література про східні бойові мистецтва. А тренування – часто просто імпровізація.

Брюса Лі впізнавали за фірмовим бойовим кличем. І улюбленою зброєю – нунчаками. Крутити чаки, як це тоді називалося серед школярів, могли далеко не всі. Бо чаків чи нунчаків просто не мали, та й травматична ця справа.

via GIPHY

Оригінальні нунчаки у той час дістати не могли навіть всюдисущі фарцовщики. Тож щоб бути схожими на кумира – викручувались як могли.

Нам для цього був потрібен журнальний столик, бажано з круглими ніжками, але не з квадратними. Тому що з квадратними ніжками довелося б повозитися. Ну і правильно їх відпиляти. Ми сиділи, у нас було своє коло аналітиків. Один говорив, що треба пиляти до зап’ястя, інший говорив, що треба трохи вище. А звідки ці знання черпалися? Так, з фільмів. Залізний аргумент – що у Брюса Лі саме так,
– розповідає заслужений тренер України з тхеквондо Олег Нам.

Кімоно як у Брюса Лі теж робилося з підручних матеріалів, часто незайвих на господарстві.

Справжнє божевілля починалося на вулиці, коли під враженням від переглянутого фільму "юний падаван" виходив у світ, де просто "кишіло ворогами".

Про свою шалену популярність серед радянської дітлашні сам Брюс дізнатися уже не міг. Його фільми до нас прийшли вже після смерті актора. І це лише розігрівало інтерес до і так легендарної постаті.

Круті бойовики це було шоу найвищого рівня. В компаніях обговорювали кожну деталь як улюблені герої знову начистили мармизу лиходіям. Добро завжди перемагало зло. І глядачу не доводилося розриватися, бо топ-зірки бойовиків, вони ж улюбленці публіки, як правило воювали за хороших.

Більше про те, хто крутіший – Брюс Лі чи Джекі Чан? Сталоне чи Шварценегр? Чак Норіс чи Ван Дамм? А також про те, чому всі ненавиділи Боло Йонга, чим запам’ятався Ван Дамм, яка найпам’ятніша роль Дольфа Лунгрен та чим прославився Чак Норріс – дивіться у програмі.


Джерело статті: “http://24tv.ua/zgadati_vse_pit_i_krov_kinoshnih_biytsiv_n817874”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя